Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика

ЛІКУВАЛЬНИЙ МАСАЖ

 

            Лікувальний масаж є ефективним методом лікування різних травм і захворювань. Його модифікації міняються відповідно до характеру функціональних порушень організму. Він має свою методику, показання й протипоказання. Лікувальний масаж буває як загальним, так і локальним.

 При проведенні лікувального масажу можна виділити п'ять основних прийомів: поглажування, вижимання, розтирання, розминаня, вібрація, а також застосовують пасивний^-пасивні-активно-пасивні рухи.

 Реабілітаційний масаж застосовується при функціональному лікуванні й відновленні фізичної працездатності спортсмена після тривалих перерв у тренуваннях, після оперативних втручань (видалення менісків, операція на ахіловім сухожиллі й ін.). Цей масаж проводиться в сполученні із ЛФК, механотерапією й ін. Він може бути й загальним ( 2-3 рази в тиждень), -і локальним (щодня, а на першому етапі лікування - 2- 3 рази в день).

 При травмах і захворюваннях масаж потрібно застосовувати якомога раніше для нормалізації крово- і лімфотока, зняття болючого синдрому, расасування набряку (випота), гематоми, регенерації й репарації тканин, нормалізації окислювально-відновних процесів.

               На першому етапі лікування він проводиться в сполученні з холодом, на другому - з тепловими процедурами.

 У першу добу після травми потрібно робити масажі льодом (аплікації). Потім чергувати холодний масаж з теплим.

 При впливі холоду на тканині організму спостерігається анестезуючий, гомеостатичий і протизапальний ефект. Це відбувається внаслідок того, що холод знижує чутливість нервових закінчень, завдяки цьому зменшуються болючі відчуття. Після масажу льодом збільшується амплітуда рухів у масуючому суглобі, зменшується набряк тканин. Масаж льодом сприяє поліпшенню м'язового кровотечі, виведенню продуктів метаболізму, ліквідації гіпоксії, прискоренню регенерації й репарації тканин.

 Цей масаж робити досить просто. Варто взяти міхур з льодом або целофановий мішечок з ним. Для одержання льоду потрібно наповнити їхньою водою й покласти в морозильну шафу на 30- 60 мін.

 У зимовий час роль льоду цілком може виконати сніг. Масаж льодом потрібно проводити в перші годинники після травм опорно-рухового апарата, при хронічних захворюваннях опорно-рухового апарата в сполученні з фізичними вправами.

 Масаж льодом проводять після тренувань (змагань). Роблять це випливаю таким образом: зону травми (або захворювання) 2- 3 мінути потрібно масажувати льодом, потім спортсмен у басейні (або великій ванні) плаває або, якщо таких ні, виконує прості фізичні вправи. Цю процедуру варто повторити кілька разів.

 Крім того, можна, наприклад при плечелопаточнім періартриті, після масажу льодом виконати серію вправ на тренажерах, з еластичним бинтом або вправами в ізометричному режимі. Тривалість масажу льодом - 3- 5 мін. Вона залежить від локалізації травми (або стадії захворювання), підлоги, віку й загального самопочуття спортсмена.

 При простудних захворюваннях (бронхіти, пневмонії та ін.) у перші 2- 5 днів показаний банковий масаж, пізніше - перкусійний масаж у сполученні з інгаляціями (лікарські речовини й кисень), а на ніч - зігрівальний масаж.

 Дія банкового масажу ґрунтується на рефлекторному методі (по типі моторно-вісцеральних рефлексів). При цьому відбувається роздратування шкірних рецепторів вакуумом, що створилися в банку. Перед проведенням банкового масажу потрібно змазати масуючу поверхню розігрітим вазеліновим маслом.

 Перкусійний масаж застосовується при бронхітах і пневмоніях для поліпшення крові, лимфообіг, поліпшення легеневої вентиляції. Цей масаж виконується у вихідному положенні лежачи або сидячи. На певну ділянку грудної клітки кладе ліва (або права) кисть долонною поверхнею, а зверху по ній наносять ритмічні удари кулаком. Потім те ж варто робити на інших симетричних ділянках.

 Перкусійний масаж потрібно робити на передній поверхні грудної клітки, а потім проводити з боку спини. Попереду удари наносяться в підключичній області й у нижньої реберної дуги, а на спині - у надлопаткової, міжлопаточний і підлопаткової областях. Потім проводиться стискання грудної клітки двома руками. При цьому руки масажиста перебувають на її нижньобоковім відділі, ближче до діафрагми. Під час вдиху руки його сковзають до хребта, під час видиху - до грудини (при цьому до кінця видиху виробляється стискання грудної клітки). Потім обидві руки масажист переносить до пахвових западин і знову проводить ті ж рухи.

 Слідом за цим виконується косий масаж грудної клітки: одна рука масажиста (права) перебуває в пахвовій області пацієнта, а інша (ліва) - на нижнєбоковій поверхні грудної клітки (ближче до діафрагми), і також на висоті видиху проводиться стискання грудної клітки. Потім розташування рук міняється. Такі прийоми варто проводити протягом 2- 3 мін.

 Щоб хворий не затримував подиху, потрібно подати йому команду "вдих" (це коли руки сковзають по хребті), а потім команду "видихнув" (коли руки сковзають до грудини). До кінця видиху потрібно здавити грудну клітку, тим самим викликавши активізацію подиху.

 При перкусійнім масажі створюються екстрапульмональні умови, що поліпшують подих. Механічні роздратування стимулюють подих і сприяють відходженню бронхіального секрету (мокротиння). Здавлювання грудної клітки дратує рецептори альвеол, кореня легені й плеври - це створює умови для підвищення збудливості дихального центра і активного вдиху. При впливі на дихальні міжреберні м'язи  відбувається рефлекторний вплив на дихальний центр, стимуляція акту подиху.

 Масаж при реанімації необхідно робити при виникненні важких травм (з великою втратою крові), при яких може зупинитися серце, припинитися подих. Оскільки біологічна смерть наступає не відразу, потрібно негайно застосувати сучасні реанімаційні методи масажу й урятувати людини.

 Якщо в людини відбулася зупинка серця, то необхідно використовувати зовнішній масаж, що полягає в ритмічному стиску серця між грудиною й хребтом. При стиску кров з лівого шлунка по посудинах надходить у мозок і серце. Після припинення тиску на грудину кров знову заповнює порожнини серця.

 При виконанні зовнішнього масажу серця потрібно кисть, наприклад праву, покласти долонею долілиць на нижню частину грудини, а лівою кистю надавити зверху на праву в напрямку до хребетного стовпа, налягаючи на руки всією своєю масою. Стиск повинне бути максимальним і тривати 1,5 секунди, після чого швидко припиняється.

Повторювати стиск грудини потрібно не рідше 1 рази в секунду, тому що більше рідке натиснення не створить достатнього кровотечі. У проміжках між натисненнями руки із грудини не знімаються. Про ефективність масажу судять по пульсових поштовхах на сонній артерії, звуженню зіниць і появі самостійних дихальних рухів. Варто також звертати увагу на зміну фарбування шкірних покривів.

 Зовнішній масаж серця, як правило, проводиться одночасно із вдмухуванням повітря в легені (штучним диханням). У тому випадку, якщо реанімацію здійснює одна людина, необхідно через кожні два швидких вдмухування повітря в легені (по системі "рот у рот" або "рот у ніс") робити 15 здавлювань грудини протягом 15 секунд. Голову хворого необхідно закинути. Цю процедуру потрібно продовжувати до виникнення спонтанного пульсу (штучний же подих - до виникнення спонтанного подиху).