Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика

ДІЯ МАСАЖУ НА ШКІРУ

Шкіра становить близько 20% від загальної маси людського тіла. Значення її для нормальної життєдіяльності внутрішніх органів важко переоцінити. Вона захищає організм від несприятливих зовнішніх впливів (механічних, хімічних, мікробних). Складні процеси, що проходять у шкірі, доповнюють, а іноді й дублюють функції деяких внутрішніх органів.
Здорова поверхня шкіри бере участь у процесі подиху, обміну речовин, теплообміну, виведення з організму зайвої води й відпрацьованих продуктів.
Шкіра складається з епідермісу і властиво шкіри (дерми). За допомогою підшкірножирового шаруючи вона з'єднується з лежачими під нею тканинами. Епідерміс, у свою чергу, складається із двох шарів: верхнього (рогового) і нижнього.
Плоскі ороговілі клітки верхнього шару поступово злущуются й заміняються новими з нижнього шару. Роговий шар відрізняється пружністю, погано пропускає воду й тепло. Він добре проводить гази, наприклад кисень, і відрізняється високою опірністю до механічних і атмосферних впливів. Товщина рогового шару неоднакова: він товще на підошвах, долонях, сідничної області, тобто в тих місцях, на яких виявляється більший тиск.
Нижній шар епідерміса дуже чутливий до різного роду дотикам. Він не містить посудин і одержує харчування з міжтканниних щілин.
Властиво шкіра являє собою сполучну тканину, що складається із двох видів волокон: коллагенових і еластичних. У властиво шкірі перебувають потові й сальні залози, кровоносні й лімфатичні посудини, нервові волокна, що чуйно реагують на тепло, холод і тактильні роздратування. Її нервові закінчення пов'язані із центральною нервовою системою.
У шкірі є близько 2 млн. потових залоз, особливо багато їх на підошвах і долонях. Сама залоза розташовується в дермі, а її вивідна протоки, проходячи через епідерміс, має вихід між його клітками. За добу потові залози виділяють 600- 900 МП поту, що складає в основному з води ( 98-99%). До складу поту входять також сечовина, солі лужних металів і ін. При сильних фізичних навантаженнях у поті підвищується зміст молочної кислоти й азотистих речовин.
Шкіра виконує дуже важливу для організму функцію - функцію теплорегуляції. У результаті тепловипромінювання, теплопроведення й випару води через шкіру виділяється 80% тепла, що утвориться в організмі. Температура шкіри в здорової людини в різних ділянках його тіла становить 32, 0-36,6 градусів.
Вихід сальних залоз, як правило, відкривається в сумки волость, тому вони розташовані в основному на волосяних ділянках шкіри. Найбільше сальних залоз перебуває на шкірі особи. Холестеринові жири, виділювані цими залозами, не розкладаються мікроорганізмами, тому вони є гарним захистом шкіри від зовнішньої інфекції. За день сальні залози виробляють від 2 до 4 г жири, що рівномірно розподіляється по всій поверхні шкіри. Кількість виділюваного жиру залежить від стану нервової системи й віку.
Постачання шкіри кров'ю здійснюється за допомогою артерій. Причому в місцях, що піддаються більшому тиску, їхня мережа густіше, а самі вони мають звивисту форму, що охороняє їх від розриву при зсуві шкіри.

Ступінь насиченості шкіри кров'ю дуже велика: у ній може перебувати до однієї третини всієї крові організму.
Під кровоносними посудинами в шкірі розташована дуже розгалужена мережа лімфатичних капілярів.

Шкіра грає дуже важливу роль у загальному обміні речовин: водному, сольовому, тепловому, вуглеводному, жировому й вітамінному.
Здавна люди помітили, що шкіра однієї з перших реагує на порушеннях у роботі внутрішніх органів. Це може проявлятися у вигляді гострого болю, поколювання, сверблячки або оніміння на обмежених ділянках шкіри. Крім того, шкіра може покритися висипкою, плямами, пухирцями й т.п..
Вплив масажу на шкіру полягає в наступному:
1. Через шкіру передається роздратування в центральну нервову систему, що визначає відповідну реакцію організму і його окремих органів.
2. Масаж сприяє видаленню з поверхні шкіри віджилих рогових кліток епідерміса, що, у свою чергу, поліпшує роботу сальних і потових залоз.
3. У процесі масажу поліпшується постачання шкіри кров'ю й усувається венозний застій.
4. Температура масуючої ділянки підвищується, а виходить, прискорюються обмінні й ферментативні процеси.
Масуюча шкіра стає рожевої й пружної через посилене кровопостачання. Зростає її опірність механічним і температурним впливам. При поглажуванні відбувається прискорення руху лімфи в лімфатичних посудинах і усуваються застійні явища у венах. Ці процеси відбуваються не тільки в посудинах, що перебувають на масуючій ділянці, але й у розташованих поруч. Така дія, що відсмоктує, масажу пояснюється зниженням тиску в масуючих посудинах. Підвищуючи шкірно-м'язовий тонус, масаж впливає на зовнішній вигляд шкіри, роблячи її гладкої й еластичної. Прискорення обміну речовин у шкірних тканинах позитивно впливає на загальний обмін речовин в організмі.