Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика

ВИЖИМАННЯ (ВИДАВЛЮВАННЯ)

 

 До основних прийомів масажу можна віднести й прийом вижимання, що трохи нагадує прийом поглажування, але виконується більш енергійно й з більшою швидкістю рухів. На відміну від поглажування вижимання робить вплив не тільки на шкіру, але й на підшкірну клітковину, сполучну тканину й верхні м'язові шари.

 Вижимання сприяє поліпшенню кровопостачання тканин організму, підсилює відтік лімфи й сприяє рятуванню від набряків і застійних явищ, поліпшує харчування тканин, підвищує температуру в масуючій ділянці, робить знеболююча дія.

 Завдяки своєму впливу на організм, вижимання широко застосовується в лікувальному, гігієнічному й спортивному масажі.

            Проводять вижимання звичайно перед розминаням. Руху при проведенні вижимання повинні бути спрямовані по ходу кровоносних і лімфатичних посудин. При проведенні вижимання з метою зменшення набряклості руху варто починати з ділянки, розташованого вище набряку й ближче до лімфатичного вузла. Наприклад, вижимання при набряку в області стопи варто починати зі стегна, а потім гомілки, тільки після цього можна перейти до масажу стопи.

 Робити вижимання треба повільно й ритмічно, недотримання цих вимог може привести до виникнення болючих відчуттів у масуючого, а також до ушкодження лімфатичних посудин. Вижимання на поверхні м'язів повинне відбуватися уздовж м'язових волокон. Сила тиску повинна залежати від того, яка саме частина поверхні тіла піддається масажу. Якщо масаж проводиться на хворобливій ділянці або ділянці з підвищеною чутливістю, а також у місці розташування кісткових виступів, сила тиску повинна бути зменшена. У місцях розташування великих м'язів, великих посудин, а також на ділянках з товстим шаром підшкірного жиру тиск необхідно підсилити.

 

ПРИЙОМИ Й ТЕХНІКА ВИЖИМАННЯ

 

            До основних прийомів вижимання варто віднести:

 * поперечне вижимання;

 * вижимання, проведене ребром долоні;

 * вижимання, проведене підставою долоні;

 * вижимання, проведене двома руками (з обтяженням). Поперечне вижимання. Для виконання цього прийому варто розташувати долоню поперек м'язових волокон, пригорнути великий палець до вказівного, а інші пальці пригорнути друг до друга й зігнути в суглобах. Руху потрібно робити підставою великого пальця й всім більшим пальцем, просуваючи вперед кисть руки. Малюнок 79

 Вижимання ребром лодоні. Для виконання прийому варто розташувати ребро долоні поперек масуючої ділянки (поперек напрямку кровоносних посудин), накласти великий палець на вказівний і робити рухи вперед. Інші пальці при цьому повинні бути ледве зігнуті в суглобах (мал. 79).

 Вижимання підставою долоні. Кисть руки долонею долілиць варто розташувати на масуючій поверхні уздовж м'язових волокон. Великий палець потрібно пригорнути до краю долоні, відвівши новоросійську фалангу убік (мал. 80).

            Тиск на масуючу поверхню виробляється підставою великого пальця й підставою всієї долоні. Інші пальці потрібно злегка підняти й відвести убік мізинця. Малюнок 80

 Вижимання двома руками виконується з обтяженням. Такий прийом сприяє посиленню впливу на масуючу ділянку тіла. Якщо обтяження виконується перпендикулярно, три пальці (вказівний, середній і безіменний повинні натискати на променевий край великого пальця тої кисті, що робить масаж (мал. 81). Якщо обтяження виконується в поперечному напрямку, друга рука повинна натискати на всю кисть руки, що виконує масаж (мал. 82).

 Крім основних прийомів вижимання, існує також допоміжний прийом, що називається клювовидним. Клювовидне вижимання виробляється наступними декількома способами:

 * ліктьовою частиною кисті;

 * променевою частиною кисті;

 * лицьовою частиною кисті;

 * тильною частиною кисті. Малюнок 81

            При виконанні клювовидного вижимання пальці потрібно скласти у формі пташиного дзьоба, пригорнувши великий палець до мізинця, вказівний - до великого, підмізинний палець накласти на мізинець зверху, а середній розташувати над безіменним і вказівним пальцями. Виконуючи клювовидне вижимання ліктьовою частиною кисті руху варто робити ребром мізинця, просуваючи вперед кисть руки (мал. 83). При виконанні клювовидного вижимання променевою частиною кисті руху вперед варто робити ребром великого пальця/  

            Робити клювовидне вижимання лицьовою частиною кисті потрібно мізинцем і більшим пальцем. Рух виробляється вперед  

 При виконанні клювовидного вижимання тильною частиною рух варто робити тильною частиною кисті (тобто розгорнувши її від себе). При цьому способі рух спрямований у зворотну сторону